- випалений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до випалити I.••
Та́ктика ви́паленої землі́ — метод ведення війни, за якого на території супротивника знищується усе.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
випалений
Смотреть что такое "випалений" в других словарях:
випалений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
напіввипалений — а, е. Випалений частково, не повністю; наполовину випалений … Український тлумачний словник
сегельба — Сегельба: містина, на якій викорчуваний і випалений ліс [2] поле, на якому викорчуваний і випалений ліс [XIII] … Толковый украинский словарь
випаленість — ності, ж. Абстр. ім. до випалений … Український тлумачний словник
недовипалений — а, е. Випалений не до кінця, не повністю … Український тлумачний словник
пірога — и, ж. У народів Центральної й Південної Америки та Океанії – вузький довгий човен, обтягнутий корою, шкурами або видовбаний чи випалений із стовбура дерева … Український тлумачний словник
спечений — I а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до спекти I. || у знач. прикм. || у знач. ім. спе/чене, ного, с. Хлібобулочний виріб або вироби, приготовлені способом випікання. 2) у знач. прикм. Розморений, з почервонілим від спеки або внутрішнього жару лицем … Український тлумачний словник
твердовипалений — а, е. Випалений твердим, у твердому стані … Український тлумачний словник
штукатурний — а, е. 1) Стос. до штукатурки. || Признач. для штукатурення. Штукатурний інструмент. •• Штукату/рний гіпс випалений гіпс, алебастр для скульптурних робіт. 2) Укритий штукатуркою, зробл. із штукатурки … Український тлумачний словник
поруба — бы, ж. Ол. Зруб, випалений ліс, згарище лісу … Словник лемківскої говірки
